Досліджено антиокиснювальну дію N-фенілангранілатів лужноземельних металів. Встановлено механізм каталітичного обриву ланцюгів окиснення органічних сполук даними речовинами. Вивчено залежність антиокиснювальної ефективності даних комплексів за стабілізації окиснення індивідуальних органічних сполук, нафтопродуктів та альтернативних моторних біопалив від природи центрального атому й електронних властивостей замісників у ліганді. Показано, що дані комплекси лужноземельних металів каталітично обривають ланцюги окиснення за реакціями NН-груп ліганду з гідропероксильними радикалами. Висвітлено, що N-фенілантранілати неперехідних металів є поліфункціональними екологічно безпечними присадками до нафтопродуктів і моторних біопалив, які покращують антиокислювальні, протизношувальні та біоцидні властивості. Зазначено, що фенілантранілати можуть бути засновані для синтезу та спрямованого підбору металокомплексних стабілізаторів окиснення органічних матеріалів.

Розглянуто сульфоленовмісні аміди та їх лактами в якості фармакологічно активних речовин. Досліджено спектральні, фізико-хімічні особливості синтезованих речовин та взаємозв'язок структура - активність одержаних сполук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г270

Рубрики:

Металоорганічні сполуки. Роботи загального характеру

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г251.14-271.5 + Г272-27

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г214.27

Рубрики:

Будова та хімічні властивості (реакційна здатність) органічних сполук

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено антиоксидантні властивості гідроксильованих азометинових похідних n-амінобензойної кислоти та інгібувальний вплив цих сполук на активність ксантиноксидази. Аналіз інгібувальної активності серії синтезованих азометинових сполук щодо ксантиноксидази, а також результати молекулярного докінгу вказують на те, що в механізмах інгібування ферменту можуть бути задіяні карбоксильна та гідроксильна групи. Вплив азометинових похідних описується кінетикою змішаного типу з мікромолярними значеннями констант інгібування. Інгібувальна здатність найактивнішої сполуки, 4-(((1E)-(2-гідрокси-5-нітрофеніл)метилен)аміно)бензойної кислоти, є співмірною з впливом відомого інгібітора - алопуринолу. Молекулярний докінг азометинового інгібітора в активний центр ксантиноксидази свідчить про те, що карбоксилатна група утворює водневі зв'язки з амінокислотними залишками Arg880, Thr1010 і Glu1261, а гідроксильна група наближена до залишків Glu802 і Asn768. Крім того, арильні фрагменти молекули інгібітора формують контакти з Phe914, Phe1009, Leu648, Phe1013 та іншими залишками. Антиоксидантні властивості азометинів оцінено в модельній системі шляхом визначення малонового діальдегіду в тесті з тіобарбітуровою кислотою. Показано, що здатність деяких сполук нейтралізувати гідроксильні радикали перевищує дію тролоксу як еталонного антиоксиданту.